Санта-Моніка славиться своїми просторими пляжами та пірсом. Це чудове місце для насолоди потужністю Тихого океану.
Тут є все необхідне для приємного відпочинку: парк атракціонів, спортивні майданчики, кафе, ресторани, сувенірні магазини. Також уздовж набережної є кілька готелів, де можна зупинитися та продовжити своє перебування у цьому чудовому релаксовому місці.
Ми розпочали своє знайомство із Санта-Монікою зі знаменитого однойменного Пірса. Він був побудований ще в далекому 1909 і наче магнітом притягує до себе всіх гостей Лос-Анджелеса.
Як тільки ми потрапили на пірс, одразу звернули увагу на ресторан Bubba Gump. Це мережа креветкових ресторанів, яка з’явилася завдяки культовому фільму “Форрест Гамп” із Томом Хенксом у головній ролі. У ресторанах Bubba Gamp діє жива черга і іноді доводиться чекати трохи довше звичайного, але воно того варте! В інтер’єрі все пов’язане із фільмом. По всьому ресторану розмальовано написи – цитати з фільму. Можна навіть сказати, що це ресторан-музей, присвячений фільму “Форест Гамп”. Ресторани мережі Bubba Gump можна знайти у багатьох туристичних містах Америки. Ми відвідали його у Лас-Вегасі, але дпро це ми розповімо в окремій публікації.
На пірсі Санта-Моніки також знаходиться парк атракціонів Pacific Park, де можна весело провести час з дітьми, а дорослі можуть тут знову відчути себе дитиною.
Найбільше в цьому парку нас вразила американська драйвова гірка West Coaster.
та 45-метрове оглядове колесо Pacific Wheel з його неймовірними панорамними краєвидами набережної. До речі, це єдине у світі колесо огляду, що працює на сонячних батареях.
Уздовж пірсу виступає багато талановитих виконавців.
Буквально через кожні 10 метрів хочеться зупинитися і зафіксувати у своїй пам’яті неймовірні краєвиди берега.
Санта-Моніка відома ще тим, що саме тут – на пірсі закінчується легендарне шосе Route 66, яке пролягає майже через всю Америку, починається в Чикаго і закінчується тут у Лос-Анджелесі на березі Тихого океану. Протяжність Шосе 66 становить майже 4000 км. Ця дорога пов’язала різні кінці країни і стала символом об’єднання американського народу. Ця дорога також відома як “Головна вулиця Америки” або “Матір Доріг”. Багато фільмів знято про це легендарне шосе.
На пірсі Санта-Моніки встановлено знак закінчення цієї дороги, біля якого завжди дуже багато охочих сфотографуватися.
Також в кінці пірсу є магазин із тематичними сувенірами відомого шоссе. Біля магазину встановлено невеликий стенд – меморіал із екскурсом в історію цього автомобільного маршруту.
Знову красиві краєвиди з пірсу на берег.
Незважаючи на те, що вода в Тихому океані холодна, завжди знаходяться загартовані люди, які тут готові пірнути в океан. Нам було холодно навіть дивитися на них.
Рятувальні будки вздовж узбережжя – як окрема визначна пам’ятка пляжу. Вони тут, як місцевий символ.
На пляжі Санта-Моніки панує дивовижна, заспокійлива атмосфера: тут час ніби зупиняється. Шум хвиль очищає від втоми, що накопичилася за день, і наповнює життєвою, творчою енергією.
Уздовж набережної Санта-Моніки встановлені спортивні майданчики, навколо багато хто займається спортом: бігає, тренується, катається на велосипедах, самокатах.
Ми провели б тут цілий день, але мали рухатися далі.
Наступна локація, куди ми вирушили – це Венеція. Ні, не та, що в Італії. У Лос-Анджелесі є такий район. Венеція була заснована в 1905 як приморське курортне місто. Це було незалежне місто до 1926 року, тоді об’єдналося з Лос-Анджелесом. Цей район відомий своїми каналами, пляжами та пішохідною набережною. Через канали прокладено маленькі мости, якими можна проїхатися на автомобілі та насолодитися мальовничими краєвидами.
Поруч із Венеціанськими каналами розташована гавань Марина-дель-Рей із пришвартованими красивими яхтами та катерами.
У наших планах було ще відвідування обсерваторії Гріффіта в однойменному парку Лос-Анджелеса. Ми чули, що з пагорба обсерваторії дуже гарні вечірні краєвиди на все місто. Шкода, але якраз на період нашої подорожі обсерваторія була на реконструкції. Звичайно, ми трохи засмутилися. Але можливо, колись нам знову пощастить побувати в Лос-Анджелесі і все-таки ми відвідаємо обсерваторію.