Великий каньйон (він же Гранд-Каньйон) – найвідоміший каньйон у світі. Це місце надзвичайної сили і краси!  У цій публікації ми зануримося в атмосферу Дикого Заходу, познайомимося з побутом індіанців – корінних жителів Америки (адже саме вони жили тут багато років тому), побуваємо на ранчо ковбоїв, насолодимося надзвичайними видами з найвідомішого розташованого над прірвою оглядового майданчика-підкови Скайвок, розповімо про історію утворення Гранд каньйону, поділимося своїм досвідом відвідування каньйону і розповімо про свою пригоду на зворотному шляху, яка ну ніяк не вписувалася в наші плани.

У дитинстві я часто дивилася по каналах National Geographic, Discovery документальні фільми про будівництво оглядового майданчика на Великому Каньйоні – Skywalk, який своєю формою нагадує підкову. Там розповідали про те, як було складно будувати і утримувати в належному вигляді цей надзвичайний майданчик. Показували божественні краєвиди каньйону. Тоді у мене виникали думки: «Як же там красиво! От би там побувати, походити по тій неймовірній «Підкові» і звідти споглядати види грандіозного каньйону! Хоча тоді це здавалося чимось нереальним і нездійсненним. Але нам з чоловіком все-таки пощастило там побувати. Ця історія говорить про те, що думки матеріальні! І ніколи не потрібно забувати мріяти! Навіть якщо це часом здається зовсім нереальним. Мрії мають властивість здійснюватися!

Давайте знайомитися з Великим каньйоном.

Великий Каньйон знаходиться на плато Колорадо в штаті Арізона, США, в 200 км (130 миль) від Лас-Вегаса. Каньйон прорізаний річкою Колорадо в товщі вапняків, сланців і піщаників.

Його довжина – 446 км.

Ширина (на рівні плато) коливається від 6 до 29 км, на рівні дна – менше 1 кілометра.

Максимальна глибина – 1 857 м.

Як же утворився один з найбільших каньйонів у світі?

Великий каньйон – одне з найбільш незвичайних геологічних утворень нашої планети. У ньому можна виявити сліди 4 геологічних ер Землі, різноманітність скель і печер, що містять багатий геологічний, біологічний і археологічний матеріал. Каньйон вважається одним з кращих прикладів ерозії (руйнування гірських порід поверхневими водними потоками).

Спочатку річка Колорадо текла по рівнині, але в результаті руху земної кори близько 65 млн років тому плато Колорадо піднялося. Отже змінився кут нахилу перебігу річки Колорадо, через це збільшилася її швидкість і здатність розмивати гірські породи, що лежать на її шляху. Так і утворився Великий каньйон. Сталося це близько 5-6 млн років тому. Каньйон і зараз поглиблюється через триваючі процесів ерозії.

Корінні жителі Америки (індійці) знали про Великому каньйоні ще тисячі років тому. До перших ознак життя людей в каньйоні відносять наскальні зображення, які були створені індіанцями близько 3 тисячі років тому. Індіанці жили в печерах, які видовбували прямо в каньйоні.

У 16-му столітті група іспанців виявили Великий каньйон під час пошуків золота.

Перша наукова експедиція до Великого каньйону була проведена в 1869 році. Під час цієї експедиції професор університету Джон Візлі Пауелл досліджував і описав каньйон.

Одного разу красу пейзажів цих місць оцінив 26-й президент Америки Теодор Рузвельт, який полюбив приїжджати сюди на полювання, і Гранд-Каньйон дуже швидко став популярним.

З 1979 року Великий каньйон входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Уявляєте, в 2013 році Великий каньйон перетнув відомий американський канатоходець Ніколас Валленда, який пройшов над прірвою по канату без страхувальних тросів!

 

Що варто знати перед відвідуванням Великого каньйону?

 

З Лас-Вегаса організовується маса екскурсій до Великого каньйону: індивідуальна екскурсія на орендованому автомобілі в супроводі гіда, екскурсія на гелікоптері, групова екскурсія на автобусі.

Національний парк Великого каньйону складається з 2 частин: Південної частини (South Rim) і Північної частини (North Rim). Також є ще Західна частина – West Grand Canyon, фактично вона не входить в сам національний парк. Але ця частина розташована найближче до Лас-Вегасу (в 200 км), на території резервацій індіанців племен навахо, хавасупаі і валапай. При цьому найвідоміша пам’ятка Великого каньйону – оглядовий майданчик Skywalk в формі підкови знаходиться саме в цій частині. Тому ми відразу вирішили їхати саме в Західну частину каньйону.

 

Західна частина Великого Каньйону (West Grand Canyon)

Самостійно покататися на автомобілі по території Великого каньйону не вийде, як ми думали до відвідування. Тільки на спеціальному туристичному автобусі.

При в’їзді в парк є величезна парковка.

Поруч – маленький аеропорт Grand Canyon West Airport 

і вертолітний майданчик. Можна взяти екскурсію на гелікоптері і політати над каньйоном.

 

Visitor centre (центр для відвідувачів), де можна придбати квитки на туристичний автобус hop-on / hop-off в супроводі гіда і пам’ятні сувеніри.

Туристичний автобус робить 3 зупинки:

1.Оглядовий майданчик Skywalk

2.Guano Point – панорамний майданчик на каньйон і річку Колорадо.

3.Ранчо валапай.

Між цими зупинками часто курсують туристичні автобуси і можна практично в будь-який час продовжити далі маршрут, або ж десь затриматися довше, наприклад, щоб перекусити в одному з місцевих колоритних кафе з захоплюючим видом на каньйон.

 

Оглядовий майданчик Skywalk

На території Гранд-Каньйону є досить багато оглядових майданчиків в різних частинах парку. Найпопулярніша з них – майданчик Skywalk (Небесна Стежка) зі скляною прозорою підлогою. Майданчик Skywalk звисає над прірвою каньйону на висоті 1 200 м і дарує своїм відвідувачам неймовірні відчуття і захоплюючі види. Також цей майданчик часто називають «Підкова» через свою форму. Майданчик Skywalk була відкрита в березні 2007 року.

Важливо зазначити, що для відвідування майданчика Skywalk необхідно пройти security check (контроль безпеки) і всі свої особисті речі (в тому числі, фотоапарат, телефон) доведеться залишити в спеціальних шафках. Мабуть, такі обмеження діють для того, щоб відвідувачі більше насолоджувалися приголомшливими видами, були присутні тут і зараз, а не металися в метушні, як же зробити кращі фото, і щоб не утворювалися через це черги.

Пройтися на висоті 1 200 м по скляній підлозі – неймовірні відчуття! Під тобою – ущелина могутнього каньйону, навколо літають орли. 

Наче сам летиш над прірвою. Почуття свободи і насолоди моментом! Хочеться, щоб це відчуття залишилося з тобою назавжди! Відвідування оглядового майданчика Skywalk – було нашою головною метою поїздки до Великого каньйону.

При виході на оглядовий майданчик виставлена ​​невелика експозиція з життя індіанців – їх предмети побуту.

Трохи далі від будівлі оглядового майданчика стоять стародавні вігвами, в яких колись жили місцеві індіанці.

 

Оглядовий майданчик Guano Point

Guano Point – панорамний майданчик на каньйон і річку Колорадо.

Територією Великого каньйону практично скрізь встановлені огорожі, не можна близько підходити до обриву, всюди стоїть охорона, яка постійно стежить за тим, щоб відвідувачі дотримувалися правил.

Але на цій зупинці тут є невелика ділянка стежки, де можна відчути себе наодинці з природою, прогулятися, насолодитися захоплюючими видами на каньйон та річку Колорадо, яка власне і створила цей шедевр природи.

Біля панорамного майданчика є історичне місце – останки давньої канатної дороги, яка курсувала з корисними копалинами до шахти на висоті – 2 300 метрів.

«У 1930-х роках один човняр пропливав по річці вздовж каньйону і виявив печеру, в якій було дуже багато« гуано» – посліду кажанів. У цьому біологічному матеріалі було дуже багато азоту, який був дуже корисним добривом. Корпорація U.S. Guano придбала права на видобуток корисних копалин в 1957 році і почала будівництво канатної дороги, щоб витягти гуано з шахти. Використовуючи канатну дорогу, яка перевозила, як гуано, так і шахтарів, його видобуток тривав до 1960-х років. Через кілька місяців канат був пошкоджений хвостом літака Повітряних Сил і після цього не відновлювався. Сьогодні залишки станції канатної дороги на зупинці Guano Point – ще одна визначна пам’ятка Західної частини Великого каньйону ».

 

 

Ранчо валапай

Ранчо валапай – дуже антуражне ковбойське селище. Тут показано життя та предмети побуту ковбоїв. Чудове місце для колоритною фотосесії – тільки запасіться картатими сорочками з джинсами і ковбойськими капелюхами, щоб максимально відповідати атмосфері.

 

Корисні поради

Так як ми потрапили в парк Великого каньйону ближче до обіду, було дуже жарко. Це був кінець квітня. Навколо пустельна місцевість, ніде немає тіні. Будьте готові до того, що тут потрібно буде весь день ходити під відкритим, палючим сонцем і краще надягти кепку, закриту, світлий одяг, зручне взуття, адже потрібно буде ходити по скелястій місцевості і обов’язково запасіться водою з легкими перекусами.

З власного досвіду ми рекомендуємо виділяти на відвідування Великого Каньйону цілий день. Але якщо у вас буде достатньо часу і можливість, то краще за все – 2 дня (зупинитися на ніч в одному з готелів по близькості).

Наприклад, в перший день можна відправитися в автобусний оглядовий тур по оглядових майданчиків каньйону, а на наступний день взяти вертолітний екскурсію і покататися на катері по річці Колорадо вздовж каньйону.

Ми провели на каньйоні приблизно півдня – виїхали вранці з Лас-Вегаса, зробили зупинку біля Дамби Гувера, до обіду були на каньйоні і поїхали ввечері в Лос-Анджелес. Але мусимо зізнатися, дорога від Великого Каньйону до Лос-Анджелеса була справжньою авантюрою для нас і досить великим випробуванням, оскільки місцями були гірські ділянки, обмежена видимість. З урахуванням пригоди, яке з нами сталося, ми потрапили в готель під Лос-Анджелесом тільки о 4 ранку.

 

Яка ж пригода трапилася з нами по дорозі з Великого каньйону до Лос-Анджелесу?

Справа йшла до ночі. Ми під’їжджали до Лос-Анджелесу, здалеку мерехтіли вогні нічного міста. Залишалося зовсім небагато до нашого готелю. Але раптом ми почули стукіт у нашому орендованому автомобілі. Так як ми їхали по швидкісній автостраді і зупинитися було ніде, вирішили продовжувати потихеньку їхати по правій крайній смузі до нашого готелю і вже на місці розбиратися в чому справа. Але звідки не візьмись за нами почала слідувати поліція з увімкненою сиреною. Повинні зізнатися, в цей момент ми трохи хвилюються. Виявилося, під час їзди по автостраді є мінімальна швидкість і не можна їхати повільніше. Інакше потрібно з’їжджати з автостради на другорядну дорогу. Про це і хотіла попередити нас поліція. Після того, як ми з’їхали на другорядну дорогу і зупинилися подивитися, в чому ж справа з автомобілем, до нас відразу ж під’їхав інший поліцейський, люб’язно запропонував свою допомогу, допоміг виявити несправність (виявляється в колесі застряг шуруп). Теоретично ми могли б потихеньку доїхати до готелю. Але по дорозі шина зовсім спустилася і не змогли їхати далі. Ми подзвонили в страхову компанію по телефону, який був зазначений в страховці. На щастя, наш випадок був страховим – був включений у вартість страховки. У нас було 2 опції: чекати кілька годин, поки за нами приїде евакуатор або самостійно замінити запасне колесо. Було вже дуже пізно, хотілося якомога швидше потрапити в готель, тому ми самостійно замінили колесо і вже на наступний день поїхали в представництво прокатної компанії і замінили автомобіль.

Нам ще не доводилося звертатися в страхові компанії за кордоном. Звичайно, трохи неприємна ситуація, але такий-сякий – це наш досвід. Головне – не метушитися і діяти за вказівками!

Наступного дня після заміни автомобіля, ми вирушили на музичний фестиваль Back to the Beach, заради якого ми власне і затіяли нашу подорож в західну Америку – про це ми розповімо у нашій публікації про Лос-Анджелес.

На цьому закінчилася наша подорож по західній частині Америки. Ми були в захваті від побаченого. Сюди хочеться повертатися знову і знову, відкривати нові цікаві місця, брати участь в місцеві події. Сподіваємося, в майбутньому нам пощастить побувати в більш північній частині західного узбережжя Америки: в Сан-Франциско, Кремнієвій долині, проїхатися по мальовничій дорозі Біг Сур, і захопити в маршрут національні парки Секвойя і Йосеміті.

Автор (с): Ірина Мельник (Irene)
Фото (с): Микола Мельник (Nick)