Ніагарський водоспад — один із найбільших та найвідоміших водоспадів у світі. Багато хто вважає, що Ніагарський водоспад — визначна пам’ятка Канади. Але далеко не всі знають, що його можна подивитися і з боку США, бо він розташований саме на кордоні.
У цій публікації ми розповімо вам як туди потрапити, про самий водоспад, а також топ 10 дуже цікавих фактів, про які швидше за все ви не знали.
Ніагарський водоспад – це комплекс 3 водоспадів:
“Підкова” (Horseshoe Falls), іноді його ще називають “Канадським водоспадом” (Canadian Falls),
“Американський водоспад” (American Falls)
та водоспад “Фата” (Bridal Veil Falls).
Цей комплекс водоспадів утворився на річці Ніагара, яка витікає з озера Ері в озеро Онтаріо, та відокремлює американський штат Нью-Йорк від канадської провінції Онтаріо.
Ніагарський водоспад з’явився приблизно 10 000 років тому в результаті руху величезного льодовикового щита.
Висота водоспадів – 53 метри. Підніжжя Американського водоспаду заступає нагромадження каміння, через що його видима висота — лише 21 метр. Ширина Американського водоспаду – 323 метри, водоспаду «Підкова» – 792 метри.
Водоспад дуже широкий, і за обсягом води, що проходить через нього, Ніагарський водоспад — найпотужніший у Північній Америці і найшвидший на планеті.
Краса цього дива природи приваблює безліч туристів з усього світу, що сприяє процвітанню міст, розташованих на берегах водоспаду Ніагара-Фолс (Niagara Falls) у штаті Нью-Йорк, США та Ніагара-Фолс в провінції Онтаріо, Канада.
Практично всю територію міста займає державний парк “Ніагарські водоспади” та вся необхідна інфраструктура для відвідувачів. Тут є багаторівневі стоянки, кафе, сувенірні магазини, готелі.
За кількасот метрів нижче за течією від водоспаду через Ніагару прокладено «Веселковий міст» (Rainbow Bridge), відкритий для пересування легкового автотранспорту та пішоходів між двома країнами.
Ми поїхали до Ніагарських водоспадів з Нью-Йорка самостійно на автомобілі. Можна взяти в аренду автомобіль для такої поїздки.
Відстань від Нью-Йорка до Ніагарських водоспадів – 660 км (або близько 8 годин їзди).
Також можна взяти групову автобусну екскурсію із Нью-Йорка.
У подорожі на автомобілі є свої переваги. Дорога до водоспадів дуже мальовнича, гірська, красива.
Ви побачите гори Кеттскіл (Catskill) – частина знаменитої гірської системи Аппалаччі. Уздовж гір протікають повноводні річки. За своєю природою ці гори нагадали нам наші українські Карпати. Відстань від Нью-Йорка до гір Кеттскіл – приблизно 160 км.
По дорозі є обладнані зупинки для автомобілістів, де можна впорядкувати себе, перекусити і просто відпочити.
Як виявилося, ця місцевість дуже подобається мешканцям штату Нью-Йорк. Це чудове місце для того, щоб відпочити від щоденної метушні такого грандіозного міста, як Нью-Йорк. Тут здається, що час зупинився.
Тож ми вирішили поїхати на автомобілі. Виїхали з Нью-Йорка в п’ятницю близько 5-ї вечора, під’їхали максимально близько до водоспадів – до міста Сіракузи (280 км від Ніагарських водоспадів, 415 км від Нью-Йорка), де й зупинилися на ніч, щоб зранку з новими силами вирушити до водоспаду. А дивитися там є що!
Тут просто нереально оглянути все найцікавіше за годину-дві. На наш погляд, на це місце заслуговує мінімум цілого дня.
Як тільки потрапляєш у парк, він здається неосяжним, величезним, з’являється невелика паніка. Куди йти? Що робити? Але потім все стає на свої місця. Отже, все по порядку.
Щоб потрапити на територію Державного парку Ніагарські водоспади, необхідно придбати вхідні квитки (Discovery Pass).
Вартість квитка: близько 50 USD.
Квитки можна купити на офіційному сайті онлайн, але їх все одно потрібно буде обміняти в касі та стояти для цього у черзі.
У вартість квитка включено всі розваги на території парку:
1. Прогулянка до водоспадів на кораблику Maid of the Mist, з якої ми рекомендуємо починати знайомство з водоспадом. Трохи пізніше пояснимо чому.
2. Печера вітрів “Cave of Winds”, де ви можете буквально доторкнутися до водоспаду і навіть так би мовити “покупатися” в ньому.
3. Трансфер на паровозику – шатл по всій величезній території парку. За допомогою нього ви зможете швидко долати відстані між пунктами розваг.
4. Акваріум
5. Дослідний центр
6. Та родзинка парку – ілюмінаційна вистава та феєрверки над водоспадами.
Прогулянка до водоспадів на кораблику “Maid of the Mist”
Прогулянка до водоспадів на кораблику “Maid of the Mist” у перекладі з англійської “Діва Туману”.
Посадка на кораблик здійснюється у порядку черги, а черги тут дуже великі. Тому рекомендуємо вам відразу йти сюди, щоб максимально оптимально розподілити свій час перебування.
До причалу корабликів (біля Американського водоспаду) спуск здійснюється на ліфті, до якого власне і формується черга.
Щоб потрапити на кораблик, вам потрібно пред’явити вхідний квиток на вході до ліфта. Вам видадуть талон разом із сувенірними листівками водоспадів на згадку.
Трохи далі за ліфтом є оглядовий майданчик, звідки відкриваються неймовірні види на водоспади. Це дуже вдале місце для спостереження за вечірнім ілюмінаційним шоу з феєрверками.
Під час посадки на кораблик усім видають дощовики.
Для туристів з американського боку видають дощовики синього кольору, для туристів з канадського боку – червоного кольору. Ми так розуміємо, що розмежування за кольорами було вигадане для прикордонного контролю.
У печері вітрів Cave of the Winds (наступній локації) також видають дощовики (жовтого кольору).
Не зважаючи на те, що ми були в дощовиках, ми змокли як там кажуть – “до нитки”. І хоча ми думали, що наш фотоапарат є водонепроникним, він не зміг витримати випробування водоспадом, повністю промок і, на жаль, зламався. Хоча фотоапарат не працює, він стоїть у нас на полиці як прикраса і, дивлячись на нього, у нас виникають позитивні спогади. Хоча з нашим новим фотоапаратом ми би не ризикнули вчинити так само.
Далі нам довелося знімати все на мобільний телефон.
Але незважаючи на це, прогулянка на кораблику була приголомшливим досвідом для нас, ці неймовірні емоції, енергетика, які запам’ятаються на все життя.
Бризки водоспаду розбиваються всюди на дрібні крапельки. Все ніби в тумані. Хм.. Так ось чому прогулянка корабликом називається “Діва Тумана”. Ти буквально п’єш воду водоспаду. До речі, вода дуже смачна та кришталево чиста 🙂
Прогулянка на кораблику – дійсно одна із родзинок Ніагарського водоспаду!
Для любителів екстриму після прогулянки на кораблику біля причалу можна стежкою пройти ближче до Американського водоспаду.
Вид на Канадську сторону.
Між локаціями парку курсує паровозик (так званий, trolley). Проїхавшись на ньому, складається загальне враження про парк ну і взагалі можна швидко долати величезні відстані, що дуже зручно для економії часу.
Печера вітрів (Cave of the Winds)
Печера вітрів (Cave of the Winds) розташована біля водоспаду “Фата”. Печера так називається, тому що до водоспадів можна підійти тут через тунель і там справді дуже вітряно.
Вхід до печери вітрів розрахований за часом, але обмежень в часі перебування як таких немає.
Рекомендуємо одразу після прогулянки на кораблику йти до печери.
При вході повідомляють найближчий час відвідування. Нам довелося чекати свого входу близько 30 хвилин.
У печері вітрів видають дощовики (жовтого кольору), а також сандалії, щоб замінити своє взуття.
Перед відвідуванням печери показують короткометражний фільм – театралізована вистава про історію Ніагарського водоспаду.
Далі через тунель ми потрапили до прогулянкової стежки, яка максимально близько розташована до водоспаду “Фата” – практично біля його підніжжя.
Біля стежки гніздяться ось такі гарні чайки.
Потужні потоки води падають з висоти, а шум водоспаду збавляє гучність твоїх думок. Ти відчуваєш свою присутність тут і зараз і насолоджуєшся моментом. Водоспад випромінює неймовірну потужну атмосферу, заряджає позитивними емоціями. Він дарує свою сильну, творчу енергію своїм відвідувачам. Тут розумієш, що не дарма подолав такий довгий шлях до нього.
Біля підніжжя водоспаду встановлено пішохідну стежку, якою відвідувачі можуть максимально близько підійти до нього.
Подейкують, що з канадського боку водоспади виглядають більш вражаючими, але ніде не можна так відчути Ніагарський водоспад, як на американській стороні, а саме в печері вітрів.
Штормовий місток (Hurricane deck) – епіцентр, найекстремальніший, найближчий до водоспаду майданчик. Тут можна буквально доторкнутися до Ніагари.
Печера вітрів – ще одна перлина Ніагарського водоспаду.
Возле водопада “Фата” есть ресторан Top of the Falls.
Біля Ніагари дуже мінлива погода.
У печері вітрів здійнявся дуже сильний вітер, чайки почали метушитися, літати над нами.
Коли ми покинули печеру, пішла злива. Поруч виявилося невелике кафе із сувенірним магазином. Всі відвідувачі миттєво опинилися там, у тому числі й ми. Там було нереально тісно, всі були мокрі, але, незважаючи на це, у позитивному, пригодницькому настрої. Хоча погода зовсім зіпсувалася, ми не засмутилися, а придумали як провести час з користю: ми ретельно вибирали сувеніри собі та близьким.
Як то кажуть, після дощу завжди приходить веселка. Нам буквально пощастило побачити веселку біля водоспаду – навіть подвійну.
Ілюмінаційна вистава та феєрверки над водоспадами.
Щовечора, після заходу сонця – щогодини протягом 15 хвилин можна побачити ілюмінаційне шоу.
Прожектори, встановлені на канадській стороні, створюють захоплюючу виставу-гру світла.
Всі кольори веселки переливаються на надзвичайно красивому Ніагарському водоспаді.
Колір освітлення змінюється в особливі святкові дні (наприклад, День Святого Валентина, День Землі, День Пам’яті, День Святого Патрика, День Незалежності).
До ілюмінаційного освітлення додаються феєрверки. Це неймовірне видовище, яке запам’ятається на все життя! Емоції переповнюють! Дуже потужно!
Також на території парку є дослідницький центр, акваріум, стежки для піших прогулянок. На жаль, ми не відвідували їх, оскільки одного дня мало, щоб побачити всі локації парку.
Тож довгоочікувані факти про Ніагарський водоспад, які ви могли не знати:
№1
Хоча Ніагарський водоспад — не найвищий у світі, проте найпотужніший у Північній Америці і найшвидший водоспад на планеті.
№2
Ніагарський водоспад поділяє дві країни, Канаду та США, і доступ до нього зі «своїх» сторін мають громадяни обох цих держав.
№3
Що стосовно Канади, то там було засновано Національний парк Ніагарського водоспаду ще 1885-го року. Він є найстарішим національним парком в усій Канаді.
№4
Туристичний корабель «Діва туману» (The Maid of the Mist) здійснив свій перший заплив 1846-го року. Ця туристична розвага діє досі і є найстарішою в усій Північній Америці.
№5
Разом із водою вниз водоспаду падає і велика кількість риби, і близько 90% з усіх риб, за спостереженнями вчених, виживає після падіння.
№6
Оскільки Ніагарський водоспад дуже мальовничий, тут знімається багато художніх фільмів. Серед них: «Пірати Карибського моря», «Супермен 2» та кіно «Niagara» з Мерилін Монро у головній ролі.
№7
В 1853 розпочалося будівництво першої промислової ГЕС, в якому брав участь всесвітньо відомий вчений Нікола Тесла. Саме генератори змінного струму Тесла стали серцем цієї гідроелектростанції на Ніагарському водоспаді. На території парку Ніагарського водоспаду навіть є меморіальний комплекс, присвячений життю та науковій діяльності великому винахіднику Ніколі Теслі. Саме звідси почалася масова електрифікація населених пунктів Америкою і далі по всьому світу.
№8
Цей факт пов’язаний із попереднім. Сьогодні Ніагарський водоспад є найбільшим виробником електроенергії у штаті Нью-Йорк.
№9
Першою людиною, яка здійснила стрибок у Ніагарський водоспад і залишилася живою, став Сем Пач, який зробив цей сміливий, але нерозважливий вчинок у 1829 році.
А Енні Тейлор, 63-річна на той момент жінка, в 1901 році стала першою людиною, яка спустилася з Ніагарського водоспаду в бочці і при цьому вижила.
З того часу 14 інших людей намагалися пройти через водоспад. Деякі виживали, інші або тонули, або зазнали серйозних травм. Ті, хто вижив, обкладалися великим штрафом через порушення закону, як канадського, так і американського.
У 2012 році акробат пройшов 550 метрів на тросі між канадським і американським берегами Ніагарського водоспаду. Заради того, щоб він міг це зробити, влада обох країн навіть скасувала чинний протягом 128 років закон, який забороняв подібні трюки.
№10
Задокументовано лише кілька випадків повного замерзання Ніагарського водоспаду, а саме у 1848 та 1912 роках. У 2014 р. у багатьох ЗМІ з’явилася інформація, що водоспад знову замерз. Але ця інформація виявилася трохи перебільшеною.
Якщо ви знаєте інші факти, про які ми не згадали, напишіть у коментарях.
Автор (с): Ірина Мельник
Фото (с): Микола Мельник