Наступного дня ми вже поверталися до Львова. Дорогою заїхали в найпопулярніший український гірськолижний курорт – Буковель. Тут дуже активно і багатолюдно взимку: усюди грає музика, довкола багато інструкторів з катання на лижах, всюди працюють снігові гармати, кафе та інші заклади харчування битком забиті голодними лижниками.
Для себе вирішили: сюди краще приїжджати кататися на лижах у лютому – ближче до закінчення сезону буде значно менше народу.
Далі ми заїхали в Яремче до водоспаду Пробій на річці Прут. Коля та я вже були біля нього – лише влітку. Взимку водоспад по-своєму прекрасний: покритий кромкою льоду, лише де-не-де прориваються бурхливі водні потоки, а сам він, ніби в сплячці, дрімає, але в той же час, чекаючи весняного тепла, щоб знову заграти в усій своїй силі і дивувати нас своєю неймовірною красою.
В Яремчі з давніх-давен працює величезний базарчик з безліччю сувенірів та різною Гуцульською атрибутикою. Тут на завершення нашої подорожі ми придбали для наших рідних маленькі сюрпризи.
Також обов’язково варто зайти до місцевого легендарного ресторану “Гуцульщина”.
З чуток знаємо, що він оригінальний не лише зовні, а й усередині. У його інтер’єрі присутні яскраві етнографічні гуцульські нотки, що робить його аутентичним.
Але будьте в курсі: може статися так, що в ньому не буде вільних місць і вам не вдасться потрапити туди. Але спробувати обов’язково варто! 😉
Декілька годин і ми вже у Львові.
Ще трохи погуляли, насолодилися вечірніми вогниками міста.
і повечеряли в одному з відомих кафе міста “Zenyk Mytnyk” (Адреса: Kostjushka St, 1). До речі, тут дуже смачні пиво та деруни, а також надзвичайно затишна атмосфера.
Приємне закінчення подорожі.
На цьому ставимо жирну крапку “.” 🙂
Автор (с): Ірина Мельник
Фото (с): Микола Мельник