Наступного дня ми поїхали до музеїв Верховини: спочатку до музею музики імені Романа Кумлика (музиканта-віртуоза, який умів грати на 50 музичних інструментах). Це музей не лише музики, а й етнографії Гуцульщини загалом. Тут зберігаються предмети гуцульського одягу, побуту, музичних інструментів.
На жаль, пана Романа Кумлика вже немає в живих, але його донька продовжила традицію прийому туристів у музеї, а також демонструє віртуозну гру на 18 музичних інструментах та експресивно розповідає про звичаї та традиції гуцулів.
Зазвичай у всіх музеях забороняють чіпати експонати, а тут усі могли спробувати зіграти на будь-якому музичному інструменті та відповідно відчути себе справжніми гуцулами.
А Коля відважився навіть заграти на трембіті і в нього це дуже добре вдавалося, хоча насправді це зовсім непросто.
Далі ми відвідали Будинок-музей “Тіні забутих предків”. У цьому будинку-музеї жив режисер вірменин Сергій Параджанов, який зняв фільм “Тіні забутих предків” за мотивами однойменної розповіді українського письменника Михайла Коцюбинського.
Тут ми дали собі обіцянку, що обов’язково подивимося цей фільм удома.
Цього ж дня ми побували у гуцульському будинку, де нам провели майстер-клас із приготування українського сиру бринзи та дали нам продегустувати його.
На завершення нашої екскурсійної програми нас завезли до місцевої приватної пивоварні “Верховина”, де придбали пляшечку живого пива.
Автор (с): Ірина Мельник
Фото (с): Микола Мельник