Озеро Синевир в Карпатах – мабуть найкрасивіше озеро України.
У цій публікації ми розповімо вам про історію утворення цього озера, цікаві факти про нього, і найцікавіші – про легенду, яку оповідають в цих краях.
Озеро Синевир розташоване у Міжгірському районі Закарпатської області.
Як же дістатися до озера?
До озера можна добратися своїм ходом потягом, автобусом, автомобілем, або ж у складі екскурсійної групи (це місце часто включають в програму турів по Закарпаттю).
Якщо плануєте їхати на Синевир потягом, Вам потрібно взяти квиток до найближчої залізничної станції Воловець, що за 70 км від озера Синевир. А вже звідти доїхати до озера рейсовим автобусом.
Найближчі до озера аеропорти: Львів (215 км від озера), Івано-Франківськ (175 км від озера).
З 1989 року територію навколо озера було проголошено Національним парком Синевир.
За в’їзд на територію Національного парку необхідно заплатити туристичний збір.
До самого озера прокладена гарна асфальтована дорога. Але багато хто підіймається від КПП до озера пішки, насолоджуючись гарними видами, вдихаючи глибше гірське повітря під звуки дзвінких кришталевих потічків на узбіччі дороги.
Озеро Синевир – місце краси, місце сили. Ми не раз бували біля цього озера. Туди хочеться повертатися, щоб наїстися красою неймовірного пейзажу, наповнитися незбагненною енергією оточуючих гір. Тут відчувається особлива атмосфера спокою та гармонії.
Як же утворилося озеро Синевир?
Озеро Синевир утворилося на висоті 989 м над рівнем моря, на вершині річки Теребля в результаті потужного зсуву, спричиненого землетрусом близько 10 тисяч років тому. Гірські кам’янисті породи стали на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків.
Середня глибина озера: від 10 м до 12 м, максимальна глибина – 22 м.
Посередині озера – маленький острівець розміром лише кілька квадратних метрів. Цей острів називають оком озера, бо його форма нагадує зіницю ока.
Біля озера починається гірський маркований маршрут на гору Озерна (висота цієї гори 1496 метрів). З висоти гори Озерна можна побачити те саме озеро Синевир, і переконатися в тому, що острівець посеред озера справді схожий на зіницю ока.
Природа навколо озера – унікальна. В озері водиться форель, але її заборонено ловити, як і плавати в озері. До того ж, температура води нагрівається максимально лише до +13°С.
Біля озера є видовий майданчик та сувенірний ринок з різною карпатською продукцією.
Озеро Синевир оповите справжньою легендою.
Кілька сотень років тому місцеві гори були у володінні в одного старого графа. У нього була юна і дуже красива дочка на ім’я Синь.
Звали її так через синь її неймовірних блакитних очей. Одного разу дівчина прогулювалася гірськими схилами і, збираючи квіти, побачила прекрасного молодого хлопця на ім’я Вир.
Вони одразу сподобалися один одному та закохалися. Дізнавшись про це, граф розпорядився стратити простого хлопця, бо він був не рівня для його дочки.
Дізнавшись про страту коханого, Синь оплакувала Вира, проливаючи гіркі сльози. Так і утворилося кристально чисте блакитне озеро, яке назвали Синевир, на честь цих двох закоханих, об’єднавши їхні імена Синь та Вир.
Також коханню Сині та Виру присвятили дерев’яну статую. Висота статуї 13 метрів. А її скульпторами були Іван Бровді та Михайло Санич.
Є повір’я якщо загадати бажання та дотягнутися до зображеної на статуї риби, то бажання обов’язково здійсниться.
Також біля цього озера знімали український фільм жахів під назвою “Синевир”.
До речі, ходять чутки, що тут в горах були випадки нападу диких ведмедів на людей, які заблукали в лісі. Тому все-таки ми б не радили відхилятися від маркованого маршруту.
А ще, одного разу коли ми ночували на озері, то уявляєте, ми чули виття вовка. І таке гучне виття, наче він був десь зовсім поряд. Був повний місяць. І якось було так лячно. То був такий сплеск адреналіну, який мабуть не забудеться ніколи.
У цій місцевості дуже мінлива погода: може світити сонце, потім різко пускається злива, після чого знову виглядає сонце, ніби й не було дощу.
Тому тут обов’язково варто мати при собі парасольки чи дощовики.
Можна прогулятися по екостежці навколо озера. Це займе у вас близько 1,5 години.
Автор (с): Ірина Мельник
Фото (с): Микола Мельник